компілятор

-а, ч.

1) Той, хто займається компіляцією; автор компіляції.

2) спец. Програма компіляції; на відміну від інтерпретації при виконанні скомпільованої програми ні текст вихідної програми, ні компілятор участі не беруть. || Системна програма, що здійснює трансляцію всієї вихідної програми у машинну. Діалоговий компілятор.

••

Гнучки́й компіля́тор — компілятор, складений за модульним принципом, керований таблицями і запрограмований мовою високого рівня.

Інкреме́нтний компіля́тор — компілятор, здатний транслювати фрагменти програм без повторної компіляції усієї програми.

Компіля́тор компіля́торів — транслятор, що сприймає формальний опис мови програмування і генерує компілятор для цієї мови.

Кро́ковий компіля́тор — компілятор, який послідовно виконує незалежну компіляцію кожного окремого оператора (команди) початкової програми.

Резиде́нтний компіля́тор — компілятор, що постійно знаходиться в оперативній пам'яті й повторно використовується багатьма задачами.